Сьогодні у випуску :
Звітність ФОПа за 9-ть місяців:
10-ть ключових моментів, щоб перевірити себе
👉 Матеріали підготувала МК згідно норм чинного законодавства станом на 07.10.2025 р.
🔸 Щоб отримати слайди– вкажіть свій мейл за посиланням https://countera.info/rkzk-421
🥰 Якщо випуск був корисний – ставте лайк, пишіть коментар та поширюйте відео!
Будьте в курсі про найближчі заходи для бухгалтерів: https://kavynm.com/zakhody/
🤓 Більше корисного на дводенному тренінгу “Закриття року – готовність №1: як врахувати ключові моменти оподаткування”
❗ Деталі за посиланням https://countera.info/pidhotovka-do-zakryttya-roku
😎 Щоб почати користуватись ПРРО від Checkbox, реєструйтесь за посиланням https://my.checkbox.ua/auth/registration?partner_ref=pGYCMxNETH
До зустрічі! 🥰
#ПодатковийБлогМК #РанковаКаваМК
Є податкові різниці, які застосовуються незалежно від того, малодохідник чи високодохідник. Навіть, якщо підприємство малодохідник, для того, щоб не застосовувати різниць із розділу третього, потрібно прийняти рішення про незастосування різниць. Проте, навіть якщо таке рішення і прийнято і малодохідник виявив бажання і прийняв рішення про незастосування податкових різниць, є різниці, які будуть точно і у нього, і в його друзів-високодохідників.
Ось я поділила на чотири такі групи ці податкові різниці, так звані для всіх, і три перші я прокоментую. Ті, що перехідні, буду розбирати на річному майстер-класі. І пункт третій, який тут є, продовжу його розбирати в наступному випуску «Ранкової кави».
Отже, перше – це різниця із пункту 144.4, так зване від’ємне значення об’єкта оподаткування. Друге – це бюджетні гранти. Третє – це є різниця із статті 123.1. Це є розділ другий, і багато хто думає, пам’ятає, що розділ другий – це там, де штрафні санкції є. Все вірно, розділ другий – про адміністрування.
Але, окрім того, туди впихнули податкову різницю, багато хто про яку не чув, про яку написано дуже мало, і, тому, скажімо так, моєю метою і цілю, а взагалі моєю музою для запису саме цього випуску була саме ця податкова різниця. Тому, якщо ви виплачуєте працівникам по договорам, навіть не працівникам, а якщо ви здійснюєте (ваше підприємство) виплати по договорам недержавного пенсійного страхування, страхування життя, можливо, медичне страхування, додивіться відео до кінця, тому що ви для себе знайдете багато інсайтів. Ну, і четверте – це всі податкові різниці, які не в розділі третьому, а в підрозділі четвертому.
Розділ 20-го Податкового кодексу, тобто вони не в основному розділі, а якби в перехідних положеннях. Ось серед цих різниць, такі найбільш поширені – це перехідні правила. Це тоді, коли підприємство було, скажімо, на спрощеній системі, а переходить на загальну систему, або ж навпаки, із загальної переходить на спрощену.
В даному випадку, все ж таки, ми говоримо про перехід із спрощеної на загальну систему, і коли є незакриті аванси по придбанням і по реалізації. Добре, ну що ж, поїхали із першої податкової різниці, чому від’ємне значення і чому бюджетні гранти застосовуються навіть малодохідникам. Ось ви бачите витяжку.
Норма із Податкового кодексу, де сказано, це є з розділу третього, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за врахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухобліку, не перевищує 40 мільйонів, об’єкту оподаткування може визначатись без коригування фінрезультату. Крім того від’ємне значення, а також коригування із 144.8 та 145.16, це про бюджетні гранти. Це я показала місце АД, пише про те, що від’ємне значення може бути застосоване усіма.
Отже, давайте кілька слів про податкову різницю для всіх, від’ємне значення минулого року, як все працює. Ось, наприклад, візьмемо, що ми зараз будемо звітувати за 2024 рік. Отже, попередній рік – 2023 рік.
Беремо 2023 рік, беремо рядочок 04, об’єкт оподаткування, і бачимо, що ось там 100 тисяч від’ємне значення в рядку 04. А в 2024 році наш оподаткований прибуток – 80 тисяч. Відповідно, якщо ми одразу говоримо про застосування пільги в зв’язку з зменшенням об’єкту оподаткування на від’ємне значення минулого року, то пільга буде в даному випадку розрахована як 80 тисяч помножити на 18%.
І 14 400 – це розмір пільги, який ми вкажемо, заповнивши додаток ПП. Але в даному випадку те від’ємне значення з минулого року ми перенесемо в рядок 324. Причому, коли податкова робить камеральну перевірку, яка відбувається без нас протягом 30 днів, після граничного строку подання декларації, ну, не пізніше мала би проводитись, то є показники, які між собою мають, як це, грати.
І ось це той випадок, те місце, коли податкова звіряє, чи рядок 324 додатку РІ не перевищує рядок 04 попереднього року від’ємне значення. Другий випадок – це вже принагідно я говорю про те, чи від’ємне значення є пільгою, це коли в рядку 04 за попередній рік ми показали 100 тисяч від’ємне значення, а оподаткований прибуток цього 2024 року у нас від’ємне значення. При від’ємному значенні ми не змогли скористатися зменшенням об’єкту оподаткування.
Так, рядок 324 ми перенести можемо, але від того, що ми перенесли, окрім того, що збиток став більший, нічого більше ніякої радості ми не отримали. Податку на прибуток не мало бути і далі нема до сплати. І третій варіант, це коли від’ємне значення попереднього року 100 тисяч, а ось оподаткований прибуток за 2024 рік 300 тисяч.
Це не мінус 300, а пере 300 тисяч. Ось в цьому випадку ці 300 тисяч можуть бути нами зменшені на від’ємне значення попереднього року. 300 мінус 100, а отже всі 100 вплинули на об’єкт оподаткування, зменшивши його тому 100 тисяч на 18, 18 тисяч – це є розмір пільги.
Зараз я не згадую про великих платників податку, у яких є обмеження на перенесення від’ємного значення. Цю тему я розкрию в річному майстер-класі з податку на прибуток. Мене інша ціль сьогоднішнього випуску – показати, розкрити трошечки більше ті податкові різниці, які стосуються усіх без виключень платників податку на прибуток, незалежно від того, вони мало чи високодохідники.
І рухаємось далі. Говоримо про податкову різницю.
Для всіх номер 2 – це бюджетні гаранти. Де про це сказано? В 134 про те, що ось це було крім різниць, пов’язаних з від’ємним значенням та бюджетних грандів. Мається на увазі, що малодохідник, який прийняв рішення про незастосування податкових різниць, ці різниці, про які я зараз говорю, він все рівно буде застосовувати.
Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшується, пункт 144.8 говорить: «На суму бюджетних грандів, які у бухгалтерському обліку викликали доходи. А також фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, які ми в зв’язку з використанням бюджетних грандів показали у бухгалтерському обліку».
Суть і логіка дуже проста. Все, що викликало у бухгалтерському обліку витрати, зменшило бухгалтерський прибуток. І через додаток РІ ми будемо нівелювати шляхом збільшення фінрезультату до оподаткування. Якщо ж у бухгалтерському обліку у нас доходи, доходи збільшили фінрезультат, то, отже, через додаток РІ, щоб знівелювати вплив цього доходу, ми в додатку РІ зменшимо об’єкт до оподаткування, покажемо, зменшуючи податкову різницю.
Дуже легко зрозуміти цю логіку для того, щоб запам’ятати, в чому пов’язані ці податкові різниці. І ось тут багато хто задумується, а те, що ми отримали гранд, кошти, поворотну фіндопомогу і тому подібні речі, це вимагає коригування, будь-які кошти чи цільового фінансування вимагає коригування, чи ні. Ось в даному випадку звертаємось до термінології Податкового кодексу.
Думаю, всі пам’ятаєте, що для того, щоб розуміти, як будь-який термін працює для цілей оподаткування, пункт 5.2 Податкового кодексу каже, що термінологію бере саме з Податкового кодексу. І в кодексі дійсно є 14.1.277.1 визначення бюджетного гранду.
Давайте подивимося.
Це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній, безповоротній основі за рахунок коштів державного та або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги і далі важливо для чого? Для реалізації проекту або програми о сферах культури, туризму, секторі креативних індустрій, спорту, інших гуманітарних сферах у порядку встановленому закону. І ще не все. В цьому визначенні є ще в кінці таке речення «Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет міністрів України».
Висновок. Для того, щоб для цілий оподаткування податком на прибуток і застосування податкових різниць, які я щойно озвучила, це був бюджетний грант, мають виконуватись як мінімум три критерії. Основа має бути безоплатна, тобто безповоротна, кошти, які надають.
І це може бути не лише кошти, може бути майно. Друга умова. Має бути відповідність, а для яких цілий надали ці кошти чи майно.
І ось тут треба дивитися для реалізації проєкту або програми у сферах. Які саме сфери, чи так відповідає.
І третє.
Для того, щоб називатись бюджетним грантом, має надавач цього бюджетного гранту бути у переліку Кабміну. А давайте подивимося перелік Кабміну. Затверджений він був постановою ще в 2021 році, хоч і з запізненням, але таки його затвердили.
Це є постанова 867. До цієї постанови вже вносили як мінімум три зміни. А, отже, додавали надавачів бюджетних грантів.
І давайте подивимося станом на сьогодні. Хто це?
• Український культурний фонд;
• Фонд розвитку підприємництва;
• Український молодіжний фонд;
Але примітка. Примітка у частині надання бюджетних грантів виключно за рахунок коштів проєктів міжнародної технічної допомоги.
1. Український ветеранський фонд
А, отже, навіть якщо ви отримали грант з бюджету, називайте його бюджетним, бо він з бюджету, але він отриманий від надавача, який не перелічений ось в цій постанові, то це не є бюджетний грант для цілий застосування податкових різниць. Або ж ви отримали бюджетний грант від надавача, наприклад, «Фонду розвитку підприємництва», але мета, ціль, для якої ви отримали цей грант не відповідає визначенню, тобто це не для сфери культури, розвитку, туризму і так далі, то теж це не є бюджетний грант для цілей оподаткування.
З цього приводу я записувала багато відео, коли тільки-тільки ввели ось цю податкову різницю, і у нас був тільки «Фонд розвитку підприємництва». Я розповідала про те, як застосовувати різницю, оскільки податкова ніяк не могла розродитись на свої роз’яснення, застосовуються чи ні. Нарешті ті роз’яснення з’явилися, із запізненням, але з’явилися, і податківці висловили, а за ними і Мінфін, своє бачення, що це не є бюджетний грант, оскільки не відповідає мета, зв’язку, з якою отриманий цей кредит.
Мова йде про цільовий кредит, той, що може бути і не цільовий, той, що 5-7,-9, якось так ми його називаємо, в залежності від того, кому пощастить такий відсоток сплачень. Тобто це не є бюджетний грант. Чому ще раз повертаюся до визначення бюджетного гранту? Тому що мають виконуватись три критерії:
1. Майно або кошти надаються безоплатно на безповоротній основі.
2. Має виконуватись для яких цілий, надається ось таке майно чи такі кошти.
3. Чи є той, хто надавав цей грант у переліку надавачів бюджетних грантів.
І тому, дивіться, коли у вас в майбутньому буде грант, який ви отримали з бюджету, я дуже прям рекомендую загуглити постанову Кабміну 867. І на цей момент, одержання коштів, подивитися, можливо, в цей момент буде перелік більший і не 4 позиції. В бухобліку, якщо це грант, застосовується 48 рахунок «Цільове фінансування» в залежності від того, це є кошти чи майно, це для оборотних коштів, чи для придбання необоротних активів типу основних засобів, нематеріальних активів, а можливо це відшкодування уже раніше понесених витрат. В залежності від цих причин, стандарт 15 доходи дає порядок відображення отриманих коштів від цільового фінансування. Давайте я одразу пройду до прикладу і на ньому поясню, покажу проведення і покажу, а як і де в якому рядку застосовуються податкові різниці.
Отже, підприємство отримало грант від Українського культурного фонду для реалізації проєкту у сфері туризму. Грант, отже, безповоротна основа, Український культурний фонд є у переліку надавачів і сфера туризму теж відповідає.
Далі, підприємство за рахунок коштів, що надійшли за програмою цільового фінансування, придбало об’єкт основних засобів вартістю 180 тисяч гривень, у тому числі, ПДВ – 30 тисяч.
Давайте дивимося. Надійшли кошти. Дт 311, Кт 48 – 180 тисяч.
Ніякий дохід ми ще не показуємо, тому що це для необоротних активів. А, отже, стандарт 15 каже, а якщо для необоротних активів будеш показувати витрати і доходи у тій самій сумі по мірі експлуатації цього необоротного активу.
Тому, далі що ми робимо, перераховуємо постачальнику 180 за основний засіб і сума була сплачена у тому числі ПДВ, а отже, ми отримали право на податковий кредит в сумі 30 тисяч.
А отже, податковий кредит зменшить наше підприємство ПДВ до сплати. А, отже, в цій частині цільове фінансування будемо вважати освоєне. І тому, Дт 48, Кт 745 – 30.
Далі, оприбутковуємо основний засіб на суму без ПДВ, Дт 152, Кт 631 і закриваємо ПДВ-рахуночок. Той, який там вище, був тимчасовий як авансовий ПДВ-субрахунок. Далі, заліковуємо між собою 631 і 371, якщо ви використовуєте, звісно, авансовий рахунок.
Далі, вводимо в експлуатацію Дт 10, Кт 15 – 150. Із 48-го рахунку відправляємо на 69-й доходи майбутніх періодів 150 тисяч. А далі починається магія.
Яка? Ми починаємо амортизувати цей основний засіб. Суму амортизації ми відносимо до складу тих витрат, зв’язку з чим цей основний засіб придбаний. Це виробничі, прямі, непрямі, 23-й, 91-й, загальновиробничі, можливо, для адмінцілей, можливо, збут, можливо, інші операційні. І ось я взяла приклад, що ми нарахували 15 тисяч амортизації. І ці ж 15 тисяч закривають 69-й доходи майбутніх періодів в цій самій сумі на 745-й.
Отже, в даному випадку ми визнали дохід в сумі показаних витрат. Ну і далі закриваємо дохідні витратні рахунки на 79-й рахуночок. Тепер, а що ж буде в додатку РІ? Збільшуючи податкову різницю 3.1.14, нам потрібно показати витрати. А наші витрати – це амортизація 15 тисяч. Фактично, те, що ми показали у витратах і зменшило бухгалтерський фінрез, ми нівелюємо, ми назад збільшуємо фінрез до оподаткування.
Також у нас буде зменшуюча податкова різниця – це доходи, які показані в зв’язку з отриманням гранту. І в даному випадку дохід 30 тисяч – це сума освоєнного ПДВ, і 15 тисяч, які відповідають на рахунки амортизації. Це наш 745-й рахуночок.
Давайте подивимося 745-й. Ось, 45 тисяч теж ми знівелювали у бухгалтерському фінрезі. Це дохід, який збільшував бухгалтерський фінрез, але через додаток РІ ми нівелюємо вплив на податок на прибуток, показуючи зменшувальну податкову різницю.
Ось так працює ця податкова різниця, що стосується бюджетних грантів.
І нарешті третя податкова різниця, ще є більше їх, я власне в цьому випуску розповідаю про три. Це різниця, яка у вас виникне 99,9%, якщо у вас є ось такі договори.
Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування, договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення. Чому я так вважаю, зараз я покажу. Давайте подивимося взагалі, де живе ця податкова різниця.
Я не знаю, чим керувався той, хто формував структуру Податкового кодексу, для чого було цю різницю запихувати в те місце, де вона буде надійно прихована від усіх. Це є стаття 1231, і це є розділ 2, адміністрування. Могли б додати в підрозділ 4, там де всі інші податкові різниці.
Могли б додати в розділ 3, тому що це податкова різниця, така ж як від’ємне значення бюджетні гранти. Ні, її запихнули в розділ 2. В чому вона полягає? Якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дія розривається з будь-яких причин, крім випадку, які будуть далі передбачені, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика. Можливо, порушуються інші вимоги, встановлені кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування.
Ось теж, крім випадків, які передбачені абзацом 4, далі покажу ці випадки, то платник податку-страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим кодексом. Для того, щоб не робити цей випуск дуже довгим, на числових прикладах, як виглядає ситуація, коли ви платите, наприклад, по договору медичного страхування, я покажу в наступному випуску. Зроблю цілий розкладочку.
Числовий приклад. У нас буде виплата за працівника. Ми з вами застосуємо або не застосуємо.
Або не застосуємо пільгу із 164 статті, та яка про 30%, якщо перевищує суму від заробітної плати, страхової виплати. Знаєте, хто найбільше застосовує ці договори? Резиденти Дія СІТІ. Ті, які люблять давати додаткові плюшки своїм працівникам, а також гігам.
А також в зв’язку з тим, що вони платять ЄСВ у розмірі мінімального внеску, вони ще й страхуванням життя, страхуванням додаткової пенсії теж люблять займатися. Для них це прям номер один. Важливо подивитись ось цей мій наступний випуск, тому що там буде йти мова і про пільгу ПДФО, а значить військового збору теж буде до цього мати відношення, а також податкова різниця, яка буде застосовуватись, якщо вони не прийшли на податок на виведений капітал, а сплачують звичайний загальний податок на прибуток. Так ось, що далі? Податкові зобов’язання страховика у зв’язку з обставинами, зазначеними в абзаці першому, а обставини – це розірвання договору і повернення викупних та інших сум. За період до кінця звітного періоду, в якому відбулося розірвання такого договору, чи такий договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим цим кодексом, коригуванню не підлягають.
Штрафні санкції за заниження об’єкта оподаткування не застосовуються. Але штрафні санкції не застосовуються, а також попередні періоди уточняти не потрібно. Але що потрібно? Тоді, коли відбувається розірвання такого договору, застосувати збільшуючу різницю із 120% пені.
Але якщо договір, наприклад, медичного страхування з самого початку не відповідав визначенню договору добровільного медичного страхування згідно податкового кодексу, то вже від першого дня виникає необхідність збільшувальної податкової різниці. Просто пені не буде, бо не буде на що рахувати пені. З першого ж дня таких виплат не буде право на витрати.
А тому до витрат ми відносимо, але через збільшуючу різницю, через додаток РІ нівелюємо. Логіка ще така. Коли ми платимо по цих договорах страхування, ми визнаємо у себе витрати, а, коли перестає цей договір відповідати вимогам визначення договору добровільного медичного страхування із самого кодексу, то у нас нема права на такі витрати. А значить, потрібно застосувати збільшуючу різницю. Коли не потрібно цього робити, коли договір страхування, зокрема, страхування додаткової пенсії, у якому страхувальником є роботодавець, може передбачати зміну страхувальника на нового страхувальника, або новий роботодавець, або застрахована особа у разі звільнення, або зміну страховика на нового страховика.
Це означає, що якщо зміниться та компанія, якій ми робимо виплати – не страшно. Або якщо звільниться працівник – не страшно. Важливо, щоб не було розірвання договору і повернення ось цих сум.
Чи відповідає ваш договір? Договір, який зазначений у Податковому кодексі, задача ваша – подивитися. Я про це розповім в наступному випуску. На кожен вид договору, а це договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування, договір страхування в межах недержавного пенсійного страхування, є свій пункт 14 Податкового кодексу.
Вам потрібно взяти договір в одну руку, в другу руку взяти визначення цього терміну і відповісти собі на запитання, чи відповідає цей договір визначенню цього договору із Податкового кодексу. І якщо не відповідає, податкові наслідки, які в зв’язку з цим виникають, я розповім у наступному випуску. Дуже сподіваюся, що у вас нема таких договорів, тому що у більшості випадків, у 99,9%, ваш договір не буде відповідати визначенню такого договору із податкового кодексу.