Ранкова Кава з Кавин №437 27.01.2026

👉 Матеріали підготувала МК згідно норм чинного законодавства станом на 27.01.2026 р.

🔸 Щоб отримати слайди – вкажіть свій мейл за посиланням https://countera.info/rkzk-437

⏰ Таймінг відео:
00:00 | Про що дізнаєтеся у відео;
03:54 | Як визначити величину суб’єкта господарювання та обрати потрібний пакет фінансової звітності?
13:30 | Строки та порядок оприлюднення фінансової звітності;
04:52 | Як порахувати межу суттєвості?
17:30 | Як визначити чи є контрольовані операції?
22:12 | Які податкові різниці виникають за наявності контрольованих операцій?
23:31 | Податкові різниці та період звітування – як впливає показник рядка 01 деки 40 млн грн?
25:57 | ЗЕД-пеня – коли виникає та в яких випадках?
28:11 | Гранична межа для спрощенців – як рахувати для кожної із груп?
30:34 | Податковий борг як підстава для анулювання єдиного податку
35:21 | Обов’язкова межа для реєстрації платником ПДВ. Як правильно порахувати?

🥰 Якщо випуск був корисний – ставте лайк, пишіть коментар та поширюйте відео!

Будьте в курсі про найближчі заходи для бухгалтерів: https://surli.cc/mwgzzb

Долучайтесь до річного майстер-класу “Заповнення декларації з прибутку + оптимізація” 30.01.2026
Деталі за посиланням https://countera.info/pnp-richna-zvitnist

😎 Щоб почати користуватись ПРРО від Checkbox, реєструйтесь за посиланням https://my.checkbox.ua/auth/registration?partner_ref=pGYCMxNETH

До зустрічі! 🥰
#ПодатковийБлогМК #РанковаКаваМК

Граничні межі – сім критичних точок, на які варто звернути увагу, незалежно від того, на якій системі оподаткування ви є. Але якщо ми говоримо про закриття року, про річну звітність, про ключові моменти, які потребують нашої уваги, а якщо ми прогавимо їх, це може загрожувати податковими значними наслідками, то я пропоную ці сім точок обговорити у цьому випуску Ранкової Кави. А я почну із питання до вас. Яку звітність за 25 рік вам потрібно буде подати? Можливо, щось уже подали.

Якщо це фінансова звітність, бо ви ведете юридичну особу, напишіть, будь ласка, який пакет фінансової звітності. У вас 1М, 2М, можливо, 1МС, 2МС, можливо, всі п’ять форм. Ви тим щасливим бухгалтером.

А якщо податкову звітність подаєте, яку саме, можливо, у вас 55 декларацій по ФОПам і ще 60 по юридичним особам. Я, звичайно, жартую, але в кожному жарті є частинка правди. Тому що на сьогоднішній день важко знайти бухгалтера, який вів би лише одне підприємство.

Ну, хіба що це бухгалтер певної ділянки. А там ПДВ, допустимо, або матеріали чи заробітня плата. А якщо ми говоримо про головного бухгалтера, про єдиного бухгалтера, про податкового консультанта чи аутсорсера, то, звісно, це цілий шлейф.

І тому буде вдячне, якщо ви в коментарях напишете, який пакет фінзвітності подаєте і яку податкову звітність теж будете подавати. Ну, можливо, вже і подали. Я вам дякую.

Отже, пішли в першу точку. Ключово, це величина суб’єкта господарювання.

На що це впливає? Ну, в першу чергу, величина впливає на фінансову звітність. Якраз на те, який пакет фінзвітності ми будемо подавати. І я хочу нагадати про те, що річний пакет, який має коротку назву, кодифікацію 1МС-2МС, раніше могли подавати спрощенці.

Уже після того, як скасували 2 відсотки, пам’ятаєте, єдиного податку, з цих пір були внесені зміни до стандарту 25. І це вже скільки років пройшло. Тому вже дуже давно спрощенці не фокусуються саме на 1МС-2МС, а всі, незалежно від системи оподаткування, дивляться виключно на величину підприємства.

І у нас з вами є величина в законі про бухгалтерський облік, де є можливість обрати критерії, і це може бути варіант або мікро, або мале, або середнє, або велике. Якщо підприємство ваше класифіковане саме як мікро, або ж це є непідприємницьке товариство, наприклад, неприбуткова організація, то ви маєте можливість подавати за рік річну фінзвітність, і це є форма 1МС-2МС. А якщо по величині ви малі, тоді поквартально, а також і за рік подається форма 1М-2М.

Одиничка – це у нас є баланс, двієчка – це фінрези. І поквартально ви подавали форму 1 та 2, а за результатами року подаватимете усі п’ять форм, якщо ви є середній або великий. Якщо ви є великий, то навіть я б сказала, що не національний стандарт перший буде застосований, а, швидше за все, ви ведете бухгалтерський облік і складаєте звітність за міжнародними стандартами, як МСФЗшник, за міжнародними стандартами фінансової звітності.

І якщо ви ведете за МСФЗ, то поквартально у вас були всі п’ять форм, просто вони були більш стислої форми, а за результатами року вже всі п’ять повні. Давайте нагадаємо собі, які це п’ять форм. Для того, щоб ті, хто їх не складає, пораділи.

Боже, як добре, що я це не складаю. Одиничка, перша форма – це у нас є баланс, друга – звіт про фінансові результати, а далі у нас йде власний капітал, далі у нас є рух грошових коштів і примітки. Добре, з цим розібралися, нагадали, ідемо собі далі.

В залежності від величини підприємства вами буде обрана відповідна форма звітності. Стоїть питання, а це рішення добровільне чи обов’язкове? Моя коротка відповідь така. Якщо на вас поширюється стандарт 25-й і ви можете здавати як мікро або мале, тоді це добровільно.

Добровільно у плані тому, що ви можете подати всі п’ять форм, як середній та великий, при тому, що ви мікро чи маленький. Але ж навпаки, якщо ви середній підприємство і маєте здавати за рік всі п’ять форм, то здати тільки дві форми буде неправильно. Оскільки фінансова звітність є невід’ємним додатком до декларації з податку на прибуток, то все ж таки вибір форми мав би бути відповідальним.

І так, ми можемо зараз згадати кілька слів про величину підприємства, але ж уже 25-й рік ми звітуємо як за рік, а він складається із проміжних звітних періодів. І тому все ж таки, якщо ви у цьому році вже якось звітували, наприклад, 1М, 2М, то за рік вам потрібно закрити за такою ж формою річну фінансову звітність. Тому є сенс говорити про вибір правильного пакету фінзвітності вже починаючи з 1 січня 26-го.

А для цього вам потрібно згадати правила, як ми визначаємо величину підприємства. Відповідь на це питання є в законі 996 Закон про бухлтерський облік. І хочу сказати, що ви там знайдете три критерії.

Сукупна вартість активів, чистий дохід від реалізації і середня кількість працівників. На цьому слайді ви бачите, де ми можемо взяти, з якого рядочку ми можемо взяти ці показники. Сукупна вартість активу – цей рядок 1300 балансу, чистий дохід – цей рядок 2000 звіту про фінрези, ну і середню кількість працівників ми визначаємо за інструкцією 286.

Ви бачите, що величина сума вказана у тисячах євро. Її потрібно перевести у гривні за середньорічним курсом НБУ за попередній рік. Цю інформацію ви можете знайти у вільному доступі.

Зараз у мене немає цілі навчити рахувати, переводити в гривні і визначати величину. Я лише нагадую про те, що таке є і де воно є, щоб до цього звернутись, бо це є важлива точка уваги. Крім того, розуміємо, що ми маємо обрати два з трьох критеріїв, будь-які два.

І тому, коли говорять, що ми рахуємо резерви, а не рахуємо, тому що ми маловисокодохідник, ось тут стоп називається. Мало чи високодохідник – це ми з вами вживаємо такий термін для декларацій з податку на прибуток. Коли заповнюємо рядок 01 і менше 40 мільйонів прийнято назвати малодохідник, більше 40 мільйонів – високодохідник.

Але це не має жодного відношення до того, рахувати резерви чи ні. Тому що резерви рахувати чи ні має значення лише величина підприємства. І якщо ваше підприємство – мікро, ось тільки якщо це мікро або непідприємницьке, тобто неприбуткова організація, тоді можна не рахувати резерви сумнівних броїв і резерви відпусток чи інші забезпечення.

Тобто це про величину. Добре, далі. Нагадаю, що оці правила визначення величини підприємства у нас з вами запрацювали ще починаючи із 2018 року.

А саме за результатами 2017-го вперше ми визначали, якими є по величині. За результатами 2017-го і далі два роки поспіль такий критерій залишався незмінний. На цьому прикладі ви бачите, що якщо в 2017-му підприємство було мікро, то незалежно від того, яке воно було по величині в наступних двох роках, воно мало звітувати як мікро.

А далі ми дивимося, якщо два роки поспіль критерії мікро не відповідали, то підприємство мало перейти до відповідної категорії підприємств. Дослівно так пише в законі, відноситься до відповідної категорії підприємств. І в прикладі, який я тут навела, ви бачите, в 2018-му величина по фінзвітності було мале підприємство, в 2019-го величина було середнє.

Отже, два роки поспіль і в 2018-му, і в 2019-му підприємство не мікро. Отже, воно має зійти, починаючи з 2020-го року, куди воно має зійти і куди перейти. Уже далі сформувалась практика застосування, що перейти воно має в ту величину, яка є в останньому із років.

В даному випадку в 2019-му є середнє і тому далі вже звітує як середнє у наступному 2020-му році. А далі знов дивиться за останні два роки і так кожного року. Безумовно, якщо підприємство станом на 17-й рік не існувало ще, бо не було підприємства і воно є новостворене, тоді ми дивимося, коли новостворено.

У 2021-му. Ага, значить за 2021-й ми вперше визначаємо, який по величині, а далі два роки поспіль не змінює. І далі кожного разу дивимося у цей часовий лаг останні два роки.

Чи виконуються такі критерії чи ні. Якщо в жодному з років не виконується, то залишаємося такими ж. В цьому прикладі, який я навела, якщо, наприклад, 18-й мале, а в 19-му мікро, то два роки поспіль ми не можемо сказати, що не виконується, бо в одному із років мікро, як було, так і залишилося. Тому ми вдалі у 20-му звітували як мікро.

Це так трошечки нагадала вам про ці правила. Ідемо далі. На що ще впливає правильність визначення величини підприємства? В тому числі на те, оприлюднювати фінансову звітність чи ні.

А якщо вона оприлюднюється, значить вона підлягає обов’язково аудиторській перевірці. І аудиторський висновок разом з фінзвітністю має публікуватись на сайті. І якщо підприємство, наприклад, середній по величині, або таке, що є суспільно значимим, а суспільно значиме – це значить велике, тоді така звітність має оприлюднюватись.

І не тільки оприлюднюватись на сайті, а ще, окрім того, до податкової подаватись. Уже після того, як ми за рік прозвітуємо, до 10 червня потрібно буде подати оновлену фінансову звітність за 25 рік після аудиторської перевірки. Оновлену – це якщо за результатами аудиторської перевірки були якісь неточності, були корекції, в зв’язку з чим платник ще й буде подавати уточнюючи до декларації з податку на прибуток.

Якщо ж звітність залишилась, як є, ми можемо її не подавати другий раз, але аудиторський висновок до 10 червня по-любому подається. Тим тими лише платниками, для яких згідно закону «Про бухоблік» є обов’язок оприлюднювати фінансову звітність. Ідемо далі.

Друга точка уваги – це межа суттєвості. Межа суттєвості – це із методичних рекомендацій 635, метод рекомендацій із облікової політики. І ось ця межа суттєвості нам дає можливість.

Якщо є помилка на суму, сумарно за рік, на суму, що не перевищує межі суттєвості, то вона не спотворює фінансову звітність, а отже не є помилкою у розумінні стандарту 6, а отже її не потрібно виправляти через нерозподілений прибуток, а ми можемо її провести у тому періоді, в якому помилку вивели. Наприклад, у грудні 25-го ви отримали документ, який свідчить про понесені витрати у 2024 році. І ось якщо сума цього первинного документу, яка дає вам додаткові витрати не того звітного періоду, не перевищує межі суттєвості, яка, наприклад, 10 тисяч гривень на рік сумарно, тоді ви проводите у грудні як витрати грудня.

Ось де це можна використати. Як порахувати межу суттєвості саме для операцій? Найбільш поширений випадок – це ви в обліковій політиці прописуєте або 0,2%, якщо базою обрано доходи або витрати, тобто не більше, ніж 0,2%. Це може бути і менше, тому що 0,2%, якщо обороти великі, це все рівно вийде дуже велика сума.

Або ж ви можете обрати не більше 2%, якщо прив’язуєтесь до бази, як до чистого прибутку чи збитку. Так чи інакше, це все врегульовується наказом, фіксується, яку базу ви обрали, а вже гривнева сума, звісно, що кожного року вона буде різною. Є сенс про це згадати, звісно, тому що це впливає на податок на прибуток.

Якщо я покажу 25-й рік, фрагмент фінансової звітності, уявіть собі, що ми прив’язалися до чистого доходу. Відповідно, рядочок 2000, скільки тут 12465, множимо на 0, нехай буде 2%, і ось вийде сума в гривнях, це і буде межа суттєвості. Наступна точка уваги – це контрольовані операції.

В попередньому випуску «Ранкової кави» я про це частково говорила, зараз трошечки більше скажу. Ще раз нагадаю, що контрольовані операції мають місце тоді, коли виконується одночасно три критерії – вартісний, критерій за контрагентом і, треті, чи може ця операція вплинути на об’єкт оподаткування. Вплив на об’єкт оподаткування буде тоді, коли ця операція є або доходами, або витратами.

Давайте приклад наведу. Це може бути, якщо орендна плата, то орендна плата впливає? Так, впливає, це наші витрати, якщо ми є орендарем. Що ще? Внесуть в статутний капітал.

Нерезидент вніс в наш статутний капітал гроші. Це не впливає ніяк на об’єкт оподаткування, не беремо до уваги. А якщо нерезидент вніс обладнання, ми ж його будемо амортизувати і мати витрати у вигляді амортизації.

Впливає. Отже, якщо обладнання, то так сума операції буде впливати. Кредит.

Ми отримали від нерезидента кредит. Тіло кредиту не впливає на витрати і доходи, вірно? Але відсотки впливають на суму відсотків і так далі. Якщо це імпорт або експорт, то так само ці операції і імпортні, і експортні.

Товар, продукція, роботи, послуги, вони, звісно, впливають на фінрез до оподаткування. Це критерій третій, щойно я пояснила. Критерій за контрагентом означає, що цей контрагент має бути нерезидент І не просто нерезидент, а особливий нерезидент.

Хто є особливий нерезидент, описує стаття 39. А далі я вам покажу таку гілочку, щоб легко було запам’ятати, що це за особливий контрагент. Це точно нерезидент, але цього замало.

І перші критерії вартісні. Найпростіше, це коли рядок 01 декларації перевищує 150 млн грн за рік, а коли сума і сума господарської операції із конкретним контрагентом перевищує 10 млн грн. Отже, якщо виконуються три пімпочки, які ви зараз бачите перед собою, лише тоді операція може бути контрольована.

І я обіцяла показати критерії за контрагентом. Ось, це є господарські операції, які можуть вплинути на об’єкт оподаткування із пов’язаними особами нерезидентами. І ось тут стосовно пов’язаних осіб нерезидентів були внесені зміни з 1 січня 25-го, про що я розповідала в попередньому випуску «Ранкової кави».

Якщо не дивились, будь ласка, дуже рекомендую, поверніться, подивіться. Критерій в чому полягає? Що якщо у вас, наприклад, є імпорт, і сума імпорту з конкретним контрагентом перевищує 75% усього імпорту, то далі ви маєте подивитися, що сума операції з цим контрагентом перевищує 50% усіх придбань. Якщо відповідь так, тоді критерії за контрагентом виконуються, і операція може бути контрольована, якщо по сумі критерій 150,10 ви проходите.

У випадку експорту те, що внесли зміни до визначення пов’язаності осіб, додали ще одну із ознак, яку, якщо у вас є експорт, і сума експорту з окремим контрагентом перевищує 75% усієї реалізації, не так, усього експорту, сума операцій з конкретним контрагентом, якщо перевищує 75% реалізації із експорту, ще раз, якщо сума операцій із нерезидентом з експорту перевищує 75% від всього експорту, а також, якщо сума цієї операції перевищує 50% всієї реалізації, тоді ось це буде такий особливий нерезидент. Хто тут ще є? Є ще нерезиденти-комісіонери, ось це особливі, далі це є контрагенти-нерезиденти із переліку 480 або 1045, це є господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, тут, до речі, вартісних критерій значення немає, і господарські операції із нерезидентом, із залученим посередників, до яких переходить право власності на предмети угоди, які не виконують істотних функцій, не використовують істотних активів, не приймають на себе істотних ризиків. І ось якщо таке є, операція буде контрольована, якщо три ознаки виконуються, і далі потрібно заповнювати додаток ТЦ і дивитися, якщо буде різниця між договірною ціною і звичайною, за правилами статті 39, тоді будуть виникати податкові наслідки, які у випадку дешевого експорту на суму різнички буде виникати податкова різниця, а також конструктивні дивіденди.

Конструктивні 18% будемо оподатковувати, конструктивні 15% – це як репатріація, і податкова різниця збільшуватиме податок на прибуток на 18%. Якщо це імпорт, то чи це не є дорогий імпорт, тобто якщо сума звичайної ціни є нижча, ніж договірна, тоді на різничку. Наскільки нижча, ось на цю різницю виникатиме збільшуюча податкова різниця і конструктивні дивіденди.

Ідемо далі. Четверта точка уваги – це для податку на прибуток. Якраз ми дивимося на рядок 0,1 декларації стосовно податкових різниць і стосовно періодичності звітування.

Що для цілей застосування податкових різниць, ми дивимося на 40 мільйонів поточного року. Конкретно 25-го року за рік, якщо більше 40-ка, податкові різниці мають бути. Якщо менше 40-ка, то ми можемо за результатами року не застосовувати.

Навіть в тому випадку, якщо в 24-му наш дохід був більше 40-ка, а тому ми з вами звітували поквартально, перший квартал півріччя 9 місяців ми подавали поквартально і так застосовували податкові різниці, але за рік ми бачимо, що менше 40-ка податково нормально відноситься до того, що за результатами року ми можемо прийняти рішення і не застосовувати різниці. А те, що ми подавали, про це забути без подання уточнюючих декларацій і декларацію річну подати без додатку РІ в частині цих різниць, які були застосовані. Якщо ж ми говоримо про звітний період, то ми беремо рядок 01, але попереднього звітного періоду, 24-го, для того, щоб звітувати у 25-му.

І зараз, коли ми подамо декларацію за 25-й, ми подивимося на рядок 01, щоб звітувати у 26-му. І якщо це буде більше 40-ка, то ми будемо звітувати за 26-й аж у 27-му протягом 60 днів. Я хочу повернутися до моменту податкових різниць.

Якщо у нас вперше дохід менше 40-ка, по замовчуванню не застосовувати податкових різниць не вийде. Ми маємо прийняти рішення, і це рішення має бути прийнято у першій декларації, в якій дохід не перевищує 40-ка. Хоча податківці згідні з тим, що ми можемо подати або уточнюючу, якщо про це забули, або прийняти таке рішення у будь-якому із наступних років.

З норми цього не випливає. Хочу одразу сказати. І йдемо далі.

3 питання стосується тих, хто має імпортні, експортні операції, тобто здійснює ЗЕД-діяльність. У випадку, якщо у вас є імпорт і ви робите передоплату, може спрацювати валютний нагляд, тому що товар має заїхати чи послуга. Ми говоримо саме за товар, тому що на послуги у нас є звільнення.

На певні види послуг стосується в першу чергу товару. Якщо ж у нас експорт, то експорт, валютний нагляд спрацьовує тоді, коли є післяплата, тобто коли ми спочатку реалізували, а далі очікуємо грошей від нерезидента. Ось ці гроші мають зайти знову ж таки у строк.

По закону це 365 днів, але на період воєнного стану, а саме у нас з 9 липня цей строк становить 180 днів. По СГП там є винятки, а також якщо сума не погашена, не перевищує 400 тисяч гривень в еквіваленті, теж валютний нагляд не спрацьовує. А також в окремих випадках, якщо йдеться про роботи послуги, але далеко не усі.

Наприклад, страхові не відносяться і, якщо я добре пам’ятаю, транспортні. Тому, якщо мова йде конкретно про товари, і у нас є імпорт на умовах передоплати, слідкуємо, щоб товар зайшов протягом не більше, ніж 180 днів. Якщо у нас експорт і ми працюємо за умовами після оплати, плануємо, що після реалізації і пильнуємо, щоб кошти зайшли не пізніше 180 днів.

В іншому випадку буде нараховуватись пеня у розмірі 0,3% від непогашеної суми за кожен день. Але не більше, ніж сума всієї заборговності, якщо когось це може заспокоїти. Наступна точка уваги – єдиний податок.

Не знаю, чи у вас є юридична особа на єдиному податку, можливо, у вас є ФОБ на єдиному, а можливо, у вас дроблення бізнесу. Так чи інакше, по кожному із суб’єктів на єдиному податку є обмеження по обсягу. Перша група – це 167 мінімалок, друга група – 834 мінімалки і третя група – 1167 мінімалок.

Якщо раптом єдиноподатник злітає з єдиного податку по причині переліміту, перейти назад не вийде швидко. Особливо, не тільки переліміт, а будь-яка причина, коли єдиноподатник злітає з єдиного податку за рішенням контролюючого органу. В такому разі повернутися назад можна буде не раніше, ніж через 4 квартали назад на спрощену.

Якщо ж ми самостійно сходимо із єдиного податку, то повернутися назад ми, в принципі, можемо будь-коли, але якщо ми зійшли з єдиного податку по причині, наприклад, переліміту, треба розуміти, що зайти на єдиний податок ми можемо виключно, якщо дохід за попередній календарний рік не перевищує доходу групи, в яку ми хочемо перейти із врахуванням уже нової мінімалки на новий рік. Також для єдиноподатників ключова точка – це відсутність податкового боргу. І знаєте, буквально сьогодні у мене була дика ситуація, коли по одному із клієнтів була відмова в єдиному податку.

Все зроблено правильно, все гарно, ФОБ, третя група зареєструвався через дію як ФОБ і одночасно на єдиному податку. Але йому відмовлено було, причому повідомлення про відмову не надійшло. І про це підприємець дізнався значно пізніше.

Що відбулося? Коли починаємо аналізувати, виявляється, у кабінеті платника є борг як фізичної особи. 24 гривні, 32 копійки. За що? Земля.

Щось там було по землі. Не своєчасно сплачено, тобто сплата вже відбулася, просто не своєчасно. І наросла пеня оці 24 гривні.

І ця пеня є як податковий борг. А за наявності податкового боргу не зареєструють платником єдиного податку. І в цій ситуації що вийшло? Відмова, а отже найближчий час, коли можна буде знову обрати спрощену, це буде перше квітня 26-го.

І називається так, лягай і відпочивай. До квітня. Підприємець залишився фактично підприємцем на загальній системі.

Ну, слава Богу, ЄСВ може не платити, військовий збір не виникає, ПДФО не виникає, бо не буде прибутку, бо підприємець фактично на загальній системі, звісно, не буде працювати. Якщо ж він би це не побачив своєчасно, то ще б встиг поназбирувати доходу. Висновок.

Перед тим, як реєструватися підприємцем, треба з’ясувати у якийсь із способів, чи є борг фізичної особи. Знаєте, якщо хоча б раз колись реєструвалися підприємцем, то ви зможете зайти в електронний кабінет і подивитись. Якщо ж не реєструвались, то це треба ще подумати, як з’ясувати, чи нема боргу, про яку навіть не догадується цей підприємець.

Для чого це? Просто, щоб його погасити і не було відмови. Тому що, якщо реєструється ФОП 3 групи і подає заяву на єдиний податок, чи робить відмітку в дії про те, що він обирає спрощену 3 групи, то йому треба це зробити в якийсь строк 10 днів з дати держреєстрації. А якщо цього не зроблено в такий строк, або якщо буде відмова, то вже наступний раз, коли можна буде обрати спрощену, буде аж наступний квартал.

Розумієте, чому тут така халепа? Але про ключову точку, як про податковий борг, я хотіла сказати, власне, про суму. Якщо вийшло так, що підприємець такий вже є на спрощенні, він працює, все гарно, і у нього виникає податковий борг в сумі, що перевищує 3060, він змушений покинути спрощену систему. Наявність боргу, що перевищує 3060, але такий борг має висіти протягом 4-х кварталів поспіль станом на перше число кожного із місяців.

І є висловлювання податківців, як оце рахувати перше число кожного з цих кварталів. Тобто це все вже досліджується тоді, коли халепа трапилася. Це, я кажу, для тих, хто вже є на спрощенні і, наприклад, це мобілізовані, дізнавшись про те, що вони мають право на пільгу з військового, з єдиного податку і перестають платити.

І дарма, тому що, на жаль, на сьогоднішній день немає обміну даними між оберегом – це є реєстр Міноборони щодо призовників та військовозобов’язаних і податкової обміну ще немає. І поки ви самостійно не подасьте добровільну заяву, до якої додасьте копію квитка і так далі, не припиняться на рахуванні. Тому просто так перестати платити – це і дуже бездумно.

І ось це може бути така причина, що нароститься борг, який стане причиною анулювання. Потім це все через адвокатів, через юристів можна відбивати, але це все час, це все гроші. І це все оцей перехідний період у підвішеному стані.

Тому краще це на випередження. Але якщо є борг фізичної особи і ви тільки-тільки нареєструєтесь на єдиному податку, то тут незалежно від того, в якій сумі цей податковий борг. Може бути і три копійки.

Ви реєструєтесь ФОПом, у вас три копійки борг, як у фізичної особи. І зареєструватись саме на єдиному податку вам не вийде. До речі, якщо ви вже є на спрощенні і у вас з’явиться борг фізичної особи, то він не може стати причиною анулювання.

Ось вже коли ви зайшли на спрощену, там вже для вас має значення лише борг як підприємця. І остання точка уваги, яка має значення незалежно від того, на якій ви системі оподаткування – це ПДВ. Поки ви є на спрощенні системі, яка не передбачає сплату ПДВ, а це ФОПи першої, ФОПи другої, а це юридичні особи та ФОПи третьої, де ставка 5%, тема ПДВ для вас закрита.

Те, що хочуть зробити, наразі на рівні «хочуть», цього ще нема. Хочуть нести зміни до 181.1 і прибрати слова, крім особи, яка є платником єдиного податку першої і третьої групи. На сьогоднішній день обсяг операції – мільйон гривень за останні 12 місяців.

Але, завдяки словам, крім особи, яка є платником єдиного податку, оберігає від необхідності реєструватись платником ПДВ навіть при досягненні мільйону. Нам розказують про те, що навіть вже є проєкт, що будуть платити ПДВ. Дивіться, станом на сьогодні точно цього нема, швидше, ніж 27-й рік, це не буде, а ще швидше за все по завершенню воєнного стану.

Тому поки що нема чого нам є, від чого шарахатись і лякатися. Це не та тема для нагнітання. Відповідно, момент обов’язкової реєстрації платником ПДВ кому треба знати про цей момент? ФОПам на загальній системі, а також юридичним особам на загальній системі.

І для цього ми дивимося за останні 12 місяців, чи є обсяг 1 мільйон. Останні 12 місяців, у випадку, якщо ви були на спрощеній, давайте в 24-му і в 25-му нехай буде ви на спрощеній, а з 1 січня 26-го перейшли на загальну систему. То останні 12 місяців обчислюється не, починаючи з дати переходу 1 січня 26-ти, ні.

Останні 12 місяців на те і останні, що це ті, які позаду. І тому перейшовши 1 січня 26-го із спрощеною на загальну, ви дивитесь на період січень-грудень 25-го. Саме тоді, коли були на єдиному податку.

І ось якщо обсяг більше мільйона, то є обов’язок реєструватися платником ПДВ. Якщо ж ви просто новозареєстрований ФОП або новозареєстрована юридична особа, ви по замовчуванню є на загальній системі. І не обравши спрощено, означає, що для вас ви у відкритому океані, і тема ПДВ для вас є відкрита в тому океані.

І тому дивимося, що відноситься до постачання товарів. І може бути так, що ви нікому нічого не продавали за гроші. Ви просто безкоштовно щось передавали.

Безкоштовна передача є операцією, яка входить до мільйону. Ну, хіба що ви там не прибуткова організація, а саме благодійна чи громадська, то тоді є виключення, ті суми безкоштовно передані в товари, роботи, послуги не включаються до мільйону. Але якщо ви не ГО, не БО, то безкоштовна передача враховується.

Якщо у вас був внесок до статутного капіталу, тобто ваша юридична особа внесла до статутного капіталу іншої особи, товари, роботи, послуги, необротні активи, приміщення, ось ця операція теж є постачанням і теж для мільйону врахується. Ну, а якщо ви ФОП, то ви не можете внести в статутний капітал. ФОП не може бути засновником іншої юридичної особи.

Щоб подивитися постачання товарів, що це, навожу пункт 14.1.191 і що таке постачання послуг 14.1.185, щоб ви могли побачити, що це є досить широко. У мене по цьому все. Таким чином ми з вами проговорили 7 точок.

Їх, напевно, є дуже багато, набагато більше. Я думаю, що особливо не напрягаючись, я б могла і до 70 дійти. Але я не впевнена, що ви готові мене так довго слухати.

Тому давайте ми обмежимося на цих точках. І яка з цих точок зачепила саме вас, або стосовно якої ви задумались? Напишіть, будь ласка, в коментарях. А я розумітиму, чи ви додивились це відео до кінця.

Отже, величина суб’єкта господарювання. Чи правильно ви визначаєте пакет фінзвітності, величину і відповідно пакет фінзвітності. Можливо, у вас затурбувала межа суттєвості, ви вперше про це чуєте, або не знаєте все-таки, як це рахувати.

Контрольовані операцій, податкові різниці чи період звітування з податку на прибуток, єдиний податок і ПДВ. Я вам дякую і сподіваюся, ми з вами побачимося на найближчому річному майстер-класі або на найближчій живій зустрічі. Інформацію про заходи ви можете побачити в описі під відео.

Я вам дякую, дякую за ваш лайк і до зустрічі.